На сьогодні в Україні існує політичне рішення щодо експорту продукції військового призначення, проте механізм реалізації залишається повільним і неповним. Прямий експорт практично відсутній, а в основному використовується формат спільних підприємств за програмою “Build with Ukraine”.
Експорт оборонної продукції
Про ситуацію на ринку експорту оборонної продукції детально розповів виконавчий директор Української ради зброярів, зазначивши, що новий склад Міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва розпочав роботу лише у лютому. В середньому комісія розглядає близько 40 заявок на засіданні, але через накопичення понад 180-200 заявок, процес розгляду затягується. Кожного тижня надходять нові заявки, і на розгляд комісії знову потрапляє близько такої ж кількості.
Ключовою проблемою є саме швидкість процесу. Згідно з існуючими процедурами, від моменту подачі документів до отримання рішення може пройти до 90 днів. Якщо подані документи виявляються неповними, компанії можуть знову і знову подавати свої заявки, що значно затримує процес.
Федірко зазначив, що існуючі процедури не враховують специфіки динамічного оборонного ринку, де деякі продукти потребують оновлення буквально кожні кілька місяців. Крім того, значна частина українського законодавства була розроблена за часів, коли приватний оборонний сектор був ще на початковій стадії розвитку. На сьогодні в Україні налічується вже більше тисячі приватних компаній, які прагнуть експортувати свою продукцію або налагодити спільні підприємства з іноземними партнерами. Відповідні правила все ще потребують доопрацювання.
Виконавчий директор навів приклад компанії, яка займається розробкою програмного забезпечення. Для експорту їй довелося пройти додаткові експертизи з питань криптографічного захисту, що затягнуло процес на два місяці. Також, щоб стати спеціальним експортером, компанії необхідно внести зміни до нормативних документів, що займає в середньому близько півроку.
Build with Ukraine
Наразі прямий експорт не заборонено ані юридично, ані політично, однак фактичних рішень у цій сфері поки що немає. В більшості випадків українські компанії працюють через програму “Build with Ukraine”, яка кілька місяців тому розширилася з 28 до 33 країн, додавши нових партнерів, серед яких Румунія та Болгарія.
Федірко вважає, що ринку необхідний чіткий і зрозумілий фреймворк, який би визначав не лише перелік країн, з якими дозволено працювати, а й критерії для самих компаній. Серед головних вимог — відсутність заборгованості перед Збройними силами, підтверджені виробничі можливості, нормальний податковий статус та реєстрація інтелектуальної власності в Україні.
Процес надання ліцензій на експорт проходить через Міжвідомчу комісію, яка приймає політичні рішення на основі висновків різних структур, таких як Служба безпеки України, Міністерство оборони та інші. Ліцензія видається Державною службою експортного контролю, яка також здійснює контроль за виконанням контрактів.
За прогнозами, експорт міг би принести українській оборонній галузі додаткові 1-2 мільярди доларів. Це важлива частина бюджету, який минулого року становив близько 12,5 мільярдів доларів, і можливість отримати значні додаткові надходження для компаній та для всієї галузі.
Ці питання зараз набирають все більшої актуальності, оскільки український оборонний сектор має великі перспективи для розвитку і потребує належного законодавчого забезпечення.