Зі збільшенням кількості ракетних запусків у світі науковці висловлюють занепокоєння щодо їхнього впливу на озоновий шар – природний щит нашої планети від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Дослідницька група, до складу якої входять Сандро Ваттіоні та інші спеціалісти, акцентує увагу на екологічних ризиках, які можуть зрости внаслідок ракетних викидів, що наразі недооцінюються. Проте з цим можна боротися за допомогою проактивних і скоординованих дій. Зростання комерційної космічної індустрії приносить можливості, але також несе серйозну загрозу довкіллю, зокрема, спричиняючи виснаження озонового шару під час запусків і повторного входу космічних апаратів.
Викиди ракет становлять зростаючу загрозу для озонового шару
Згідно з даними Phys org, ракети викидають забруднюючі речовини, такі як сажа та хлор, в середні та верхні шари атмосфери. Ці частки залишаються довше за наземні і каталізують хімічні реакції, які руйнують озоновий шар. Під час повторного входу супутників в атмосферу вивільняються металеві частки та оксиди азоту, що, в свою чергу, завдає ще більшої шкоди. Сучасні моделі не завжди враховують ефекти повторного входу, що робить загальну шкоду для довкілля значнішими за оцінки.
Дослідження, проведені за допомогою кліматичних симуляцій, показують, що якщо кількість ракетних запусків досягне 2040 на рік до кінця 2030 року, глобальна товщина озонового шару ще буде відновлюватися після попереднього пошкодження, викликаного КХФ (кліматично небезпечними речовинами), які наразі заборонені. Однак повне відновлення не буде досягнуте навіть через 40 років. Неконтрольовані викиди можуть бути причиною затримки відновлення.
Необхідна глобальна співпраця для захисту атмосфери Землі
Вибір пального для ракет є важливим, адже більшість ракет використовують пального на основі сажі та хлору, які виснажують озоновий шар. Лише невеликий відсоток використовує кріогенне пальне, таке як рідкий водень і кисень, яке вважається менш шкідливим для озонового шару, проте з ним важче працювати.
Для захисту озонового шару космічна індустрія могла б перейти на чистіші пального, перевіряти викиди та дотримуватись суворих норм. Монреальський протокол допоміг нам відмовитися від КХФ, але для порятунку атмосфери Землі потрібна глобальна співпраця в умовах розвитку космічних досліджень.