В Україні може бути створено офіційний реєстр забороненого програмного забезпечення.
Державна служба спеціального зв’язку працює над проєктом постанови Кабінету Міністрів. Про це повідомив директор Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та аудиту безпеки Адміністрації Держспецзв’язку Ігор Стельник на конференції «Своє.ІТ 2025».
За словами Стельника, російське програмне забезпечення часто видається за українське або європейське, тому важливо визначити чіткі критерії для його ідентифікації. Держспецзв’язок планує залучити експертів для обговорення, яке програмне забезпечення повинно потрапити до реєстру.
«Адміністрація Держспецзв’язку перебуває на завершальному етапі підготовки проєкту постанови Кабінету Міністрів, яка регулюватиме створення та використання реєстру забороненого програмного забезпечення. Я б дуже хотів, щоб професійна спільнота була залучена до процесу визначення критеріїв для внесення програмного забезпечення до цього реєстру», — зазначив Ігор Стельник.
Ініціатива щодо створення реєстру забороненого програмного забезпечення базується на законі 4336-ІХ, підписаному Володимиром Зеленським 17 квітня. Одне з його положень зобов’язує державні органи не використовувати програмне забезпечення зі списку заборонених.
Контекст
Проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформації та кіберзахисту державних інформаційних ресурсів і об’єктів критичної інформаційної інфраструктури» був представлений у березні 2024 року, проте набув особливої актуальності після великої російської кібератаки на реєстри Міністерства юстиції у грудні 2024 року. 27 березня його ухвалила Верховна Рада, а 17 квітня — підписав Президент.
Окрім створення реєстру забороненого програмного забезпечення, закон пропонує такі положення:
- В Україні запровадять єдину систему обміну інформацією про кібератаки та реакцію на них. У її склад увійдуть CERT-UA, галузеві та регіональні команди реагування, Національна поліція та Служба безпеки України. Координація буде здійснюватися центром у складі РНБО.
- Діюча національна система обміну інформацією про кіберзагрози.
- Система оцінки стану кіберзахисту, включаючи методи аудиту без надмірного державного контролю.
- В органах влади з’являться спеціально уповноважені особи з кібербезпеки, кандидатури яких затверджуватиме Держспецзв’язок після перевірки СБУ.
- Приватні компанії братимуть участь у реагуванні на кібератаки.
- Відмова від КСЗІ. Впроваджуватимуться сучасні стандарти кіберзахисту, які визначатиме та контролюватиме Держспецзв’язок.
Нагадаємо, що реформа кіберзахисту є частиною Ukraine Facility Plan, який передбачає фінансову підтримку у розмірі 50 млрд євро з боку ЄС в обмін на реформи. Однією з вимог є наближення законодавства у сфері кібербезпеки до директиви NIS2, що регулює кібербезпеку в країнах ЄС.
Ексзаступник міністра оборони Віталій Дейнега висловив критику щодо цього закону, зазначивши, що він посилює повноваження Держспецзв’язку та може перешкодити цифровізації ЗСУ. Однак співавтор закону, нардеп Олександр Федієнко, заперечив цю точку зору, пояснивши, що нові правила стосуються лише цивільних структур, а для оборонного сектору будуть винятки.
Раніше стало відомо, що в Україні планується імплементація механізму захисту даних, який діятиме як «Пентагон» для державних реєстрів. Також виконавча директорка асоціації ITUkraine Марія Шевчук в інтерв’ю згадувала про те, скільки компаній можуть використовувати російське програмне забезпечення, в тому числі 1С, чому деякі з них не хочуть переходити на альтернативи, і про заборону ворожого програмного забезпечення.