Україна стала учасником Рамкової конвенції Ради Європи, що стосується штучного інтелекту, прав людини, демократії та верховенства права.
Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації.
Цей документ є першим у світі міжнародним актом, що формально зобов’язує країни дотримуватися основних принципів при впровадженні та регулюванні систем штучного інтелекту.
Конвенцію підписали в Страсбурзі під час конференції EURODIG 2025. З української сторони участь у підписанні взяв заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. Тепер цей документ має бути ратифікований Верховною Радою, щоб набути чинності.
📌 Основні положення Рамкової конвенції
Конвенція охоплює застосування систем штучного інтелекту державними органами та приватними компаніями, які діють від імені держави, тобто GovTech. Вона зобов’язує країни забезпечити:
- прозорість в роботі систем;
- захист персональних даних;
- можливість оскарження рішень, ухвалених штучним інтелектом;
- дотримання прав людини;
- недискримінацію та повагу до людської гідності;
- безпечне і надійне впровадження інновацій.
Країни-підписанти також повинні проводити оцінку ризиків, пов’язаних із використанням штучного інтелекту, та вживати заходів для їх зменшення. У разі серйозної загрози, що може становити система ШІ, визначено можливість її заборони чи призупинення.
Контроль за виконанням положень конвенції здійснюватиме спеціально створений орган — Конференція Сторін, що складатиметься з представників країн, які підписали документ.
Конвенція не поширюється на сферу оборони, а також на науково-дослідну та розробницьку діяльність. Проте будь-яке тестування систем, які впливають на права людини або демократичні процеси, підпадає під її дію.
📌 Значення для IT-сектора
Рамкова конвенція не регулює технології і є технологічно нейтральною, тому її вплив на приватний сектор є непрямим. Міністерство цифрової трансформації планує запровадити в Україні інструмент HUDERIA, розроблений Радою Європи. Це методологія, покликана оцінювати AI-продукти на предмет відповідності правам людини, демократії та верховенству права.
Методологія також включає розробку плану зменшення ризиків для мінімізації або усунення виявлених загроз. Наприклад, якщо система штучного інтелекту, що відповідає за найм, демонструє упередженість щодо певних соціальних або демографічних груп, план може передбачати корекцію алгоритму або залучення людського втручання в процес найму.
В подальшому українське законодавство в сфері штучного інтелекту базуватиметься на принципах конвенції, що дозволить її положенням безпосередньо впливати на бізнес-середовище. Це також сприятиме інтеграції України у європейську правову систему.
«Штучний інтелект буде як в Дії, так і в Мрії, тому вже сьогодні закладаємо основи його безпечного застосування. Орієнтуємося на європейські підходи, адже рухаємося в єдиний цифровий простір», — підкреслив Олександр Борняков.
Окрім України, цю конвенцію підписали країни ЄС та ще 15 держав, серед яких Великобританія, США, Канада, Японія та Ізраїль. Розробка документа проводилася за участю 46 країн-членів Ради Європи, а також представників бізнесу, академії та громадських організацій. Україна брала участь у цьому процесі в якості члена Комітету з штучного інтелекту Ради Європи.
Раніше було повідомлено про плани України щодо розвитку штучного інтелекту до 2030 року. Також було опубліковано інтерв’ю з CTO AICenter of Excellence Дмитром Овчаренком, в якому обговорювалися деталі створення української мовної моделі, її можливості та потреби в обчислювальних потужностях України.