У 2025 році технології великих мовних моделей (LLM) можуть дозволити нам розшифровувати звуки тварин, наближаючи нас до міжвидового спілкування.
Про це повідомляє wired.com.
Премія Коллера-Дуліттла, що пропонує півмільйона доларів за “розгадку коду” тваринної комунікації, є символом сподівань на використання передових технологій для вирішення одвічної загадки: як спілкуються тварини між собою?
Для роботи з людськими мовами штучний інтелект використовує великі обсяги даних, але в області досліджень тварин цього поки що бракує. Наприклад, великі моделі, як-от GPT-3, навчалися на сотнях гігабайтів текстових даних, тоді як дані про вокалізацію кашалотів, зібрані в рамках проекту Project Ceti, складаються лише з близько 8000 звуків.
До того ж, ми розуміємо, як функціонує людська мова, і знаємо, що вважається “словом”. Проте у випадку з тваринами вчені не завжди можуть точно визначити, чи має конкретний звук, наприклад, виття вовка, чітке значення.
Однак 2025 рік обіцяє новий прорив у вивченні тваринних звуків завдяки автоматизованим системам запису, таким як AudioMoth, які здатні збирати дані з дикої природи цілодобово. Це дозволяє створювати великі масиви записів, що потім обробляються штучним інтелектом. Сучасні нейронні мережі можуть класифікувати звуки, виявляючи закономірності та приховані структури, що можуть бути схожими на людську мову.
Основною метою дослідників залишається вивчення цих звуків. Організації, такі як Interspecies.io, намагаються перекласти тваринні звуки на людську мову, але більшість експертів вважають, що тварини не мають мови в людському розумінні. Премія Коллера-Дуліттла зосереджується на більш реалістичній меті: розумінні або розшифровці повідомлень тварин.
У 2025 році дослідники отримають нові можливості для вивчення не лише комунікації тварин, а й для визначення масштабів їхніх повідомлень. Незалежно від результатів, ці дослідження допоможуть нам краще розуміти природу та розширять можливості технологій.