Останніми роками технологічні гіганти, такі як Amazon, Microsoft і Google, активно інвестували в цифрову інфраструктуру в країнах Перської затоки, сподіваючись на те, що цей регіон стане новим осередком розвитку штучного інтелекту. Проте нині їхні амбіції опинилися під загрозою через військові напруження в зоні, де проходять ключові підводні кабелі, що зв’язують місцеві дата-центри з рештою світу.
У Червоному морі розташовані близько 17 підводних кабелів, які обробляють більшість електронного трафіку між Європою, Азією та Африкою. Додаткові кабелі проходять через Ормузьку протоку, забезпечуючи зв’язок для країн регіону, зокрема Бахрейну, Катару та Кувейту. Експерт з мережевої безпеки Дуг Мадорі зазначив, що одночасне закриття обох цих важливих шляхів могло б призвести до глобальних перебоїв, чого раніше ніколи не траплялося.
Наразі ці кабелі не є прямою метою для атак, проте існує ризик випадкового їх пошкодження внаслідок військових дій. У разі виникнення таких ситуацій ремонтні судна можуть не змогти дістатися до місць аварій безпечно. У 2024 році, після пошкодження трьох кабелів у Червоному морі, відновлення одного з них зайняло цілих п’ять місяців.
Загроза для цифрової інфраструктури вже перестала бути гіпотетичною. Зокрема, на початку березня Amazon Web Services підтвердила, що їхні дата-центри в ОАЕ та Бахрейні зазнали пошкоджень внаслідок іранських ударів.
Ситуація в регіоні значно загострилася після того, як Іран фактично перекрив Ормузьку протоку — ключовий морський шлях, через який проходить значна частина світових поставок нафти. Ця вузька акваторія, ширина якої становить лише 50 кілометрів, є критично важливою для глобального енергетичного ринку, тож будь-які обмеження в русі суден миттєво відображаються на цінах на нафту.
У відповідь на атаки на цивільні судна та енергетичну інфраструктуру провідні країни світу закликали Іран зупинити свою блокаду та засудили дії Корпусу вартових ісламської революції у Перській затоці. Водночас Іран оголосив про створення так званого “безпечного коридору” для проходу танкерів, вимагаючи за це до 2 мільйонів доларів з кожного судна. Уже повідомляється, що цю схему використали щонайменше дев’ять танкерів.